Рідкісні форми головного болю. Кластерний головний біль

Ще трохи про рідкісні форми головного болю.
Хоча кластерний головний біль не є таким вже рідкісним.  За статистикою, в популяції він зустрічається у 0,4% чоловіків та 0,08% жінок (всі дані звідси https://emedicine.medscape.com/article/1142459-overview#a5).
Іноді його ще називають «чоловічою» мігренню.
Дуже важливо вчасно правильно діагностувати і призначити адекватну превентивну терапію, оскільки інтенсивність болю така, що його називають «суїцидальним».  

Тож клінічні характеристики.
Первинний тип головного бою: однобічний, локалізований в периорбітальній, скроневій ділянках, іноді за оком, надзвичайно інтенсивний біль (часом пацієнти кажуть «12 балів за 10-бальною шкалою») стріляючого, рвучого, пекучого характеру.
Середній вік дебюту захворювання – 20-40 років. 

Біль турбує нападами від 5 хвилин до 3 годин, такі напади виникають протягом певного періоду (1-2 місяці) і потім зникають на тривалий час (декілька років). Власне, звідси назва – кластерний (пучковий).
Може бути епізодичним (виникає в періоди тривалістю від 7 днів до року, кластерні періоди розділені безбольовим періодом не менше 3 місяців) і хронічним (зберігається більше 1 року без ремісій або з ремісіями менше 3 місяців).

Як правило, напади завжди з одного боку; в рідкісних випадках сторона може змінюватись.
Більше ніж у 80% пацієнтів напади супроводжуються вегетативними проявами – набряком ока, сльозотечею, опущенням повіки, виділеннями з ніздрі.
Характерною ознакою є циркадність, часто напади виникають вночі.

На відміну від мігрені, під час нападів пацієнту не хочеться лягти, полежати в темному приміщенні. Навпаки, виникає рухливе збудження. Пацієнти кажуть: «швидкий рух зменшує відчуття болю».
Вживання алкоголю провокує виникнення нападів.

Дообстеження в таких випадках виконується для виключення інших захворювань. Ніяких специфічних ознак кластерний головний біль не має.

Напрямків лікування існує два: профілактика нападів в період кластеру та купірування безпосередньо нападу.
Для купірування, згідно рекомендацій, бажано використовувати інгаляцію киснем та уникати фармакологічних засобів. Проте, не завжди є така можливість і не всім пацієнтам процедура допомагає. Зазвичай, використовуємо триптани в різних дозуваннях з позитивним ефектом.  
 

Для профілактики, згідно останніх рекомендацій FDA, препаратом першої лінії є галканезумаб з групи моноклональних  антитіл до лігандів кальцитонін-ген-спорідненого пептиду (CGRP).  Препарат досить високовартісний, проте вистачає всього 1 або 2 ін’єкцій.
Також досить ефективно застосовуються протисудомні засоби, іноді короткі курси стероїдних гормонів.  

Досить непогано зарекомендувала себе процедура блокади потиличних нервів при кластерах, яка також входить в протокол лікування.