Медицина болю – це практично завжди ситуації на межі декількох спеціальностей.
Наші колеги стоматологи завжди звертаються до нас, коли пацієнти скаржаться на неприємні відчуття в роті, не пов’язані з суто стоматологічними проблемами. Так званий «синдром палаючого рота» або «burning mouth syndrome» - вельми розповсюджена, хоча і не завжди легко діагностована патологія.
Burning mouth syndrome – пекучі неприємні відчуття, біль в порожнині рота, язику, яснах, губах. Зазвичай у нас прийнято називати його глосалгія або глосодінія – тобто, біль в язику. Проте пацієнти часто скаржаться також на біль в усій порожнині рота.
Тож основні симптоми такого захворювання: біль в порожнині рота, порушення смакових відчуттів, відчуття сухості в роті. Біль носить переважно пекучий характер (звідси назва), металевий присмак – найбільш поширена скарга порушення смаку.
Переважно хворіють жінки в період менопаузи. Вкрай рідко пацієнти мають вік до 30 років. Практично завжди спостерігається у пацієнтів із супутніми тривожними або депресивними розладами. «Синдром палаючого рота» - завжди діагноз виключення. До його встановлення потрібно перевірити ряд показників, порушення яких провокує саме ці скарги.
Звісно, передусім, пацієнта оглядає стоматолог і перевіряє наявність травмуючих стоматологічних чинників, неправильно встановлених протезів, явищ гальванізації.
Наступним етапом ми перевіряємо рівні певних мікроелементів (залізо, цинк), вітамінів (В12, фолієва кислота), ендокринологічні показники (рівень глюкози крові, тиреотропного гормону) і ще деякі інші, більш рідкісні.
Також пацієнтам пропонується проведення сіалометрії – дослідження функціонування слинних залоз. При низькій швидкості виділяння слини виникає сухість в роті і можна підозрювати певні захворювання сполучної тканини, на зразок синдрома Шегрена.
Обов’язковим є алергологічне дослідження при підозрі на алергічну реакцію.
За відсутності змін в аналізах пацієнтам пропонується терапія на декілька місяців, яка включає препарати для лікування нейропатичного болю. Це можуть бути антидепресанти, протисудомні препарати, бензодіазепіни. Обов’язково місцево використовуємо лідокаїнові аплікації або спреї, капсаїцин.
«Синдром палаючого рота» частіше є хронічним захворюванням. За даними спостережень між першим і другим загостренням проходить приблизно 6-7 років. Іноді зустрічаються випадки щорічного загострення, але є і однофазовий перебіг (пов’язаний більше з менопаузою).
У будь-якому випадку - при надані адекватної допомоги добре піддається лікуванню.
Коментарі
Дописати коментар